Розстріляне майбутнє
Як би не віддаляв нас час від подій Другої світової, єврейський народ завжди пам’ятатиме найбільшу свою трагедію – Голокост. У червневі дні 77 років тому сталася жахлива розправа над мирним єврейським населенням в Ляхівцях (нині – Білогір’я), тоді було розстріляно понад 3400 євреїв з Ляховець, Ямполя і Корниці. 26 червня 2019 р. на місці страти в урочищі Тудин поблизу с. Тростянка відбувся мітинг-реквієм в пам’ять про невинно знищених.
Мітинг організувала Білогірська об’єднана територіальна громада, і зробила все на дуже високому рівні. Відчувалося, що ця свята і безконечно благородна справа робилася не заради галочки, а з душею і щирим співчуттям. Були виступи, покладання квітів і лампад до обеліска, тужливі пісні і вірші, біль і щем викликала театралізована постановка.
Хмельницький благодійний фонд «Хесед Бешт» теж взяв активну участь у проведенні цього печального заходу. Учасники проекту «Єврейське відродження. Уроки історичної правди» вшанували пам’ять полеглих, підготували два виступи, дві журливі пісні на ідиш. Біля братської могили була прочитана поминальна молитва. Це особливо важливо, адже євреїв у Білогір’ї, які могли б навідуватися сюди та молитися за упокій душ полеглих, вже не залишилося.
Розстріляне майбутнє – саме так можна сказати про Голокост в двох словах. І це повна правда. Бо якби не було тієї кривавої драми в житті єврейського народу, наш світ був би набагато кращим…
Наш фонд висловлює сердечну вдячність керівникам та депутатам Білогірської ОТГ за гостинність, за те, що пам’ятають про найжахливішу трагедію єврейського народу і кожним нервом відчувають наш невтихаючий біль, з повагою ставляться до наших святинь, доглядають за пам’ятними і трагічними об’єктами єврейської спадщини.
Шалом
Нет у меня слов выразить мою личную благодарность вам ,Игорь Александрович, вашему коллективу работников,
всем людям, которые прибыли на митинг
На фотографиях у могилы в лесу видны люди разных возрастов в том числе дети . Это трогает до слёз ибо в этой могиле тысячи таких с родителями расстреляны .
в прошлом году я был на могиле и сожалею , что теперь не был среди вас. Мой папа Удлер Борис Моисеевич , родом из Ямполя , после войны вернулся домой , но стоял в лесу у двух больших ям , где расстреляны были родители и три сестры
Он написал о пережитом на войне тетрадь на 44 страницы. Я её храню , а копию поместил в Яд ва-Ше́м — израильский национальный мемориал Катастрофы и Героизма. Находится в Иерусалиме. https://www.yadvashem.org/ru.html
Мы жили в Шепетовке и папа брал меня ежегодно 27.6. на посещение могилы.
Будем хранить память о них .