15-16 лютого 1919 року невеличке містечко Проскурів на Поділлі здригнулося від страшного погрому, який забрав життя щонайменше 1600 наших земляків, і не лише єврейської національності. Єврейський погром нарекли «Кривавою банею» і його відголоски відчутні навіть тепер на багатьох континентах, оскільки багато євреїв, сім’ї яких постраждали в ті дні, емігрували під страхом нових погромів. За 97 років члени громади та співробітники Фонду «Хесед Бешт» зібралися біля меморіалу жертвам погрому, аби віддати шану загиблим.
Історичну довідку про погром можна знайти за посиланнями:
Проскуровский погром 1919: из Книги погромов (сборник документов). Хмельницький портал

Учасники поминального зібрання
Цього дня до меморіалу прийшли чоловіки та жінки, принесли каміння та свічки, аби засвідчити незгасну пам’ять колишнім проскурівчанам. Тут лунала тужлива музика й висловлювалися усі охочі. Чоловіки прочитали поминальну молитву. Стали в нагоді книги: «Перед вратами вечности» і «Врата молитвы», видані у нашому Фонді (посилання на електронні версії книг).
Меморіал підтримується у порядному вигляді силами місцевої громади. З 1925 року й до сьогодні, цей пам’ятник існує завдяки ініціативам представників громади, активістів та благодійників.
Після молитви біля меморіалу учасники зібрання рушили до старого єврейського цвинтарі, а нині – меморіального комплексу під відкритим небом «Світло душі». Нещодавно тут були встановлені фрагменти мацев різного ступеня збереженості з усієї Хмельницької області. Тепер до цього місця прикута увага багатьох дослідників юдаїки та історії, точаться дискусії про тлумачення мотивів різьблення на каменях та перекладів текстів.
Останнім місцем відвідування цього дня стало старе українське кладовище поряд єврейського. Тут похований Праведник Климентій Качуровський – протодиякон, клірик Св.-Різдва-Богородичного собору м. Проскурова, який загинув під час погрому при спробі врятувати євреїв від розлючених бандитів. На його могилі, яку спільними зусиллями привели до ладу позаминулого року, учасники зібрання також провели поминальну молитву, на знак пам’яті та поваги до людини, яка віддала власне життя за життя інших.