Хмельницький благодійний фонд «Хесед Бешт» висловлює свою солідарність з народом Ізраїлю, який 4 іяра (в цьому році випадає на 28 квітня) відзначає День пам’яті полеглих у війнах та терактах.
Буквально через кілька годин після народження держави Ізраїль в 1948 році сім арабських країн перейшли її кордони без проголошення війни і почали військові дії. Проте ще до офіційного початку війни в кривавих арабських нальотах постраждали чотири єврейські релігійні поселення поблизу Єрусалиму. Були численні жертви, частина населення потрапила в полон. Ізраїль перманентно живе у війні, і досі теракти – річ буденна, хоч як це страшно не звучить.
Йом а-Зікарон (так звучить на івриті день пам’яті) – це ізраїльський державний день жалоби. Щороку до цієї дати країна точно підраховує кількість євреїв, котрі загинули в арабо-ізраїльському конфлікті та терактах, починаючи з 1860 року. Напередодні о 8 годині вечора та 4 іяра об 11 годині ранку в Ізраїлі традиційно звучить траурна сирена. На дві хвилини завмирає все: стає транспорт, зупиняються люди, схиляють голови на знак скорботи. На військових кладовищах і на меморіальних місцях, де велися бої, проводяться траурні мітинги, факельна хода та поминальні церемонії.
А 5 іяра (29 квітня) євреї всього світу святкуватимуть День Незалежності Ізраїлю. Це головне державне свято країни. Як воно було започатковане?
Закінчилася Друга світова війна, світ святкував перемогу над нацизмом. У тій війні вціліла заледве третина від 9-мільйонної єврейської громади Європи. Та випробування для євреїв на цьому не скінчилися. Після війни англійці наклали ще більші обмеження на єврейську репатріацію до Палестини. Відповіддю було створення «Єврейського руху опору», котрий ставив за мету боротьбу з британськими властями за вільний в’їзд до країни. Незважаючи на встановлені англійцями морську блокаду та патрулювання кордонів, з 1944 по 1948 роки таємними (подекуди дуже небезпечними) шляхами в Палестину було переправлено близько 85 тис. чоловік.
Становище в країні було вкрай нестабільне, практично кризове, і британський уряд був змушений передати вирішення палестинської проблеми на розгляд Організації Об’єднаних Націй. Вона більшістю голосів (33 проти 13) прийняла рішення про розділ Палестини на дві держави.
14 травня 1948 року Давид Бен-Гуріон на засіданні в Тель-Авівському музеї зачитав Декларацію незалежності. Нова держава отримала назву Медінат Ісраель – держава Ізраїль. Євреї торжествували, араби висловили протест і почали військові дії. Отож землю своїх предків, визначену ООН територію для створення єврейської держави, довелося захищати зі зброєю в руках. В тій війні, що тривала 15 місяців, загинуло понад шість тис. чоловік. Вони віддали життя за те, щоб держава Ізраїль була не мрією, а реальністю.
В Ізраїлі День Незалежності (на івриті – Йом а-Ацмаут) відзначають урочистими прийомами, інколи військовими парадами.
