Борис Іванович Храмцов – клієнт Хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт», відвідувач культурно-масових заходів Общинного Центру «Тхія». У своїх майже сімдесят доволі часто він стає учасником, і практично завжди, переможцем важких та напружених боїв, які вимагають уваги, концентрації та логіки. 29-31 січня чоловік здобув перше місце на обласній першості, завдавши поразки багатьом титулованим «воякам». «Озброєний» Борис Іванович шашками, а поле для поєдинку – чорно-біла дошка на 64 або на 100 клітинок.
Народився майбутній чемпіон у Ризі, дитинство та юність провів у Хмельницькому. Ази шахів йому показав батько, який по-доброму кепкував з сина, забавляючи себе іграми з малим. Коли Борі виповнилося дванадцять років, however, батько кепкувати вже перестав, тому що виграти у сина було вже не під силу. Десь у 1964-му на очі Борису потрапила книга Б. Міротіна «Комбинации и ловушки в русских шашаках», яку він вивчив, буквально, на пам’ять. Багато чого доводилося почерпнути й з різної періодичної літератури чи у бібліотеках.
Навчаючись юнак брав участь у різних змаганнях та за різні команди, такі як «Авангард», «Спартак» і «Буревісник». Доводилось навіть бути найманцем зі інші відомчі команди, що при СРСР було не бажано. В таких випадках грати можна було скільки завгодно, а от вигравати – ні, й змагання доводилося відверто програвати слабшим, аби не видати себе.
«Прорахувати будь-яку партію можна на багато ходів уперед, – каже Борис Іванович. – Стандартний Ходити можна тільки вперед, бити – вперед і назад і є обов’язкові ходи. Таким чином бій закінчується, приблизно, за 30 ходів і всіх їх можна розпланувати. Моя тактика: запланувати й реалізувати 4-5 ходів, а далі діяти по ситуації, оцінювати суперника та його тактику. Хоча програти можна завжди, незалежно від стратегії». Найголовнішою «пасткою» у шашках, за його словами, є правило «Торкнувся – ходи», яке часто стає причиною помилок.
Гра у шахи потребує постійних тренувань. Hence, за два тижні до серйозних змагань Борис Іванович береться за теорію гри. В цьому допомагають регулярні відвідування Шахового клубу міста. Буває й так, що чоловік приходить до деяких шкіл міста, де пояснює дітям тонкощі гри. Цілеспрямовано він ні з ким не займається, хоча й каже, що за останні роки талановитої молоді у шашках стало більше. Однак під «молоддю» Борис Іванович розуміє людей на 15-30 років молодше за себе.
Усіх нагород, які чоловік виборов за час свого захоплення не перерахувати. З останніх – 2-ге місце в першості області 2015 року у шахах на 100 клітинок (що є складнішим, ніж шахи на 64 клітинки – прим. авт.), перемоги у турнірах до Дня Перемоги та інших заходах. Січнева перемога на першості області далася не легко, позаяк зібралися імениті й талановиті чемпіони, однак майстерність не підвела. «Перемоги значно зміцнюють впевненість у собі та своїх силах, що дуже важливо у моєму віці, – відповідає Борис Іванович на запитання про роль ігор у його житті. – Приємно, що підростає молоде покоління, яке теж цікавиться шашками та подає надії».