“У світі є місце, де знаходиться дім кожного єврея. Це світ єврейської спадщини, духовна батьківщина всіх євреїв у всі часи. Кожен з нас може туди повернутися й буде прийнятий”. – “Тора: імена та долі. Рівка”, с 3.
Довгоочікуваний багатьма момент настав – у місті Хмельницькому розпочати будівництво надсучасного Центру Соціальної Допомоги. Його буде зведено на місці теперішнього офісу ХБФ “Хесед Бешт” по вул. Шевченко 40/2. Розпочати складне завдання у, здавалось би, найважчий час людей змусили різні обставини, та головна з них – аварійність будівлі. Затягування часу ще довше може призвести до незворотних наслідків, що лишать єврейську громаду взагалі без приміщення.
Центр має поєднати в собі соціальні та культурні функції, сприяти допомозі та догляду за малозабезпеченими та важкохворими людьми. Його заснування базується на дослідженні сучасних потреб громади та ситуації в суспільстві взагалі. Адже основна мета обинної діяльності, підвладна Заповідям Тори – “… самовдоскональюватися та вдосконалювати все, що нас оточує”.
Основною проблемою, яка наразі стоїть перед громадою – відсутність коштів. Починаючи реконструкцію на голому ентузіазмі всі дотичні до цієї справи щиро вірять, що необхідні засоби знайдуться завдяки, в першу чергу, доброті чуйних сердець, розважливості меценатів та щедрості благодійників. Спільними зусиллями, можна сказати “по копійці”, вдасться зібрати необхідні кошти для благородної справи.
Кожен може долучитися до творення добра. Ми сердечно просимо всіх небайдужих взяти участь у благодійному марафоні зі збору засобів на створення Центру реабілітації та регіонального розвитку. І якщо кожна добра людина придбає хоча б одну цеглину для цього, всі разом ми збудуємо багатофункціональний Центр, аналогів якому майже немає.
Ми щиро сподіваємося на допомогу благодійників, яку можна здійснити шляхом переказу коштів на відповідні рахунки:
у гривні
у іноземній валюті
Пам’ятаємо, що Заповідь Цдаки (благодійності) – “… прирівнюється до всіх інших Заповідей!”
Цей блог створено для слідкування за поступовим перетворенням столітньої будівлі по вул. Шевченко, 40/2 на Центру Соціальної Допомоги.
Останній запис від 18 серпня 2017. Перегляньте усі записи нижче й дізнайтеся, як ми будуємо нашу мрію!
— 27 липня —
Перший ківш основи приміщень майстерні та складу – першочергових приміщень для подальших робіт.
— 28 липня —
Перш ніж створювати щось нове необхідно позбутися старого й непотрібного. Адже надійна основа нової справи – запорука успіху та процвітання. На фото зображений розбір внутрішньої стінки, яка “заважала” перетворенням.
— 4 серпня —
Підготовка майданчику для будівництва приміщення їдальні. Раніше тут знаходилася хитка добудова, в якій стояв електричний розподільник. Це невеличке приміщення було розібране досить швидко, а цеглу – дбайливо склали під парканом. Вона ще слугуватиме будівельним матеріалом для мурування простінків та інших елементів нового Центру. Економія та раціональне використання ресурсів – головний критерій цього будівництва. Адже за відсутності коштів кожна цеглина – на вагу золота.
— 6 серпня —
Пройшло досить небагато часу, а перші результати вже починають радувати око. ось так, трохи більше, ніж за тиждень, на задньому подвір’ї з’явилися чіткі контури майбутніх майстерень та складу. Будівництво ведеться з легких піноблоків, що значно пришвидшує процес. Тому вже дуже скоро буде готова перша частина головного в цей час приміщення, яке дозволить пришвидшити хід всього будівництва загалом.
— 14 серпня —
Паралельно зі зведенням першого приміщення виконуються роботи з бетонування основи майбутньої соціальної їдальні. Для цього проводяться комунікації, викопано два каналізаційні люки та прокладені пластикові труби. Робітники зводять бетонні колони, які триматимуть конструкцію, а стіни закладаються легкими аероблоками.
— 20 серпня —
Так виглядають майбутні колони. Їх основа – зв’язана металева арматура.
— 5 вересня —
— 12 жовтня —
Приміщення соціальних програм та адміністративного відділу демонтовано. “Велика кімната”, як її колись називали та “Медицина” не вписуються у концепцію нового приміщення, тому стіни цих, колись велелюдних, кімнат розібрані на цеглинки. Якщо замислитися та пригадати, скільки всього відбулося у цих приміщеннях за часи роботи Фонду, скільки людей отримали допомогу та звернулися сюди у скрутну хвилину – стає сумно. Але насправді перейматися нічим, адже ніщо нікуди не дівається, і всередині реконструйованого приміщення вже намічені межі тих самих приміщень, у якісно-новому виконанні.
— 24 жовтня —–
Часом можна помітити цілком незвичні форми у чомусь звичайному. Коли закінчився демонтаж старого приміщення, у колишньому коридорі на зірваній підлозі з’явилося явище, яке довго бентежило відвідувачів будівництва. На фото видно кольорові плями. З першого погляду здається, що хтось розпилив аерозольну фарбу на куряві. Навіщо це зробили – невідомо, до того ж ніяких фарбувальних робіт в цей час не відбувалося. Люди переступали цю дивну пляму, дехто розглядав її в повному нерозумінні. Але, як виявилося, все набагато простіше. Просто кольорова плівка, що була наклеєна на скло вище дверей у колишню “Велику кімнату”, передавала свій колір під дією сонячного проміння. Тож дивна пляма – ні що інше, як кольорове світло. Такі дрібнички, насправді, дуже корисні у важкі часи: вони можуть порадувати навіть там, де для цього місцевість, м’яко кажучи, несприятлива.
— 3 листопада —–
Сьогодні всередині приміщення розпочато роботи зі зведення нових стін. Змонтовані опалубки для фундаменту простінків між коридором та новим кабінетом, у якому розташується Центр регіонального розвитку та соціальної допомоги. Колись велике приміщення коридору ділиться на менші приміщення для підвищення функціональності майбутнього приміщення Фонду. Інша опалубка призначена для простінку між кабінетом та новою вбиральнею, яка з’явиться після реконструкції.
— 15 листопада —–
Колишня підлога у приміщенні, заслана дошками, вже давно була непридатною для використання. На диво, ніхто не постраждав, ходячи тією підлогою за часів експлуатації будівлі. У новому “Хеседі” підлога буде бетонна. І, хоча, це доволі дороговартісна річ, однак без цього не обійтися, якщо ми дивимося у майбутнє. Тому усі підлоги першого поверху ретельно готуються до прийому кубометрів бетону. На фото видно також жолоб для бетону, який подадуть прямо з міксеру знадвору.
— 21 листопада —–
Довгоочікуваний момент прибуття міксеру. Багато кубометрів бетону заповнюють підготовлені підлоги кімнат майбутнього Центру реабілітації та регіонального розвитку, створюючи надійну основу для подальшої реконструкції.
— 1 грудня —–
Пропонуємо Вашій увазі макет, виготовлений подільським митцем Володимиром Карвасарним, який наглядно показує, яким буде наш новий єврейський дім.
— 24 лютого —–
Настали сприятливі погодні умови для продовження активних дій на будівництві. Надзвичайно важливе з них – демонтаж старого, прогнилого й трухлявого даху. Це необхідно для створення армапоясу довкола всієї будівлі, перекриття бетонними плитами задля зведення другого поверху. Це занадто складна й делікатна справа, адже багатотонний старий дах, в основному, складається з балок дореволюційного виготовлення, а утеплювачем в той час ще слугувала тирса, гречана шолуха, глина та солома. На фото видно наслідки повалення центрових балок, що призвело до контрольованного завалу приміщень столітнім сміттям. Розчищати завали на рівні з робітниками виходять й волонтери ХБФ “Хесед Бешт”, оскільки вони знають, що лише спільними зусиллями можна буде створити новий Центр.
— 27 лютого —–
“З висоти пташиного польоту”. Після демонтажу старого даху стало добре видно усі проблемні місця, які впродовж всього часу спричиняли співробітникам та клієнтам Фонду проблеми з протіканням, осипанням штукатурки та розповсюдженням плісняви. Дореволюційна забудова не відрізнялася естетикою чи вишуканістю. Враження справляють 12-ти метрові соснові балки, яких зараз вже не виготовляють, ковані цвяхи та кріплення. Однак для світлого майбутнього уся ця архаїчна конструкція не підходить, тому ми впевнено продовжуємо реконструкцію приміщення для наших нащадків.
— 4 березня —–
Приклавши значних зусиль ми спромоглися зняти усі перекриття й тепер можна приступити до поєднання усієї будівлі суцільним армапоясом.
— 17 березня —–
Бетонний пояс, який зв’язує усю будівлю воєдино, призначений для укріплення стін та несучих конструкцій перед зведенням другого поверху. Поступово увесь майбутній Центр реабілітації та регіонального розвитку перетворюється на конструкцію з монолітним контуром, який є межею минулого та плацдармом для майбутнього. Це надзвичайно дороговартісна процедура, яка не під силу нашій організації, тому на цьому етапі нам дуже необхідна стороння підтримка.
Часом на будівництві трапляються гарні знахідки. На фото показано цеглину з тисненням, яка була знайдена у колишній печі. Однак експерти давнини запевнили нас, що це зразок уже радянської промисловості. І хоча там стоїть кліше “Лондон”, насправді таку цеглу виготовляли прямо на місці й видавали за іноземну.
— 30 березня —–
А от і довгоочікуваний момент – бетонні панелі перекривають будівлю. Знадобилося майже 10 годин, аби всі багатотонні блоки акуратно вляглися на армапояс, не лишаючи просвітів чи кутів. За допомогою крану їх було покладено одна до одної, що дало не лише стелю над головою, але й надійну основу другого поверху майбутнього Центру регіонального розвитку. Тепер всередині роботи можуть піти набагато швидше, адже більше немає прив’язки до погодних умов, а значить – пора виконувати внутрішні облицювальні та штукатурні роботи!
— 31 березня —–
А от і перший “відвідувач” майбутнього другого поверху 🙂
— 2 квітня —
Сьогодні будівництво відвідали наші молоді гості – учасники проекту “Райдуга можливостей”, які в свій час були випускниками популярного єврейського лідерського семінару “Мецуда”. Молодь з усієї України відвідали Общинні Центри Кам’янець-Подільського, Тернополя та Хмельницького і, звісно ж, завітали на важливий об’єкт для нашої громади. Тут на них чекала почесна місія: внести свій вклад у розбудову та поліпшення майбутнього Центру реабілітації та регіонального розвитку. Звісно, жодного професійного будівельника серед них не виявилося, тому знайшли гарний спосід самореалізації – озеленення території. Учасники “Райдуги можливостей” викопали ямки та посадили вздовж паркану молоденькі туї та плетючий плющ, аби в недалекому майбутньому тут було гарно й затишно. Ми вдячні гостям за щире бажання допомогти, адже для євреї Міцва – одна з головних заповідей. У своїх містах та громадах, учасники обов’язково розкажуть про грандіозний проект, що реалізується у нашій громаді.
— 7 квітня —–
А поки всередині прокладаються дроти та кабелі, назовні йде прибирання. Естетична краса – не менш важлива умова для Центру. Тому починати наводити красу потрібно вже. Це один із пунктів плану нашої продуманої стратегії розвитку. Тому, коли відбуватиметься відкриття новобудови, у її дворі вже ростимуть здорові та сильні туї, самшити, плющ та інші зелені насадження.
— 18 квітня —
А тепер перенесемося з “неба” на землю, а точніше – під неї. Коли роботи з перекриття 2-го поверху були завершені й майданчик перед будівлею розчищений, почалися земельні роботи перед входом у майбутній Центр. На сім метрів має видовжитися котлован майбутнього підвалу, аби дати потужну основу майбутньому другому поверху.
Багато хто питає, а що ж буде у підвалі? Серед ідей: спортзал, басейн, підземний паркинг чи навіть міква! Насправді, це буде складське приміщення, хоча й ідея зі спортивним залом також дійсно береться до уваги. А поки – котлован розширюється, бетонні конструкції нарощуються й строки, за якими підвал має бути зроблений – дотримуються.
— 9 травня —
На святкуванні Перемоги гості подвір’я Хмельницького благодійного фонду “Хесед Бешт” мали змогу споглядати величезний котлован, який з’явився на місці колишнього майданчику. Тепер там встановлені бетонні блоки, драбини та опалубки. Видовище вразило багатьох присутніх – деякі вже й перестали сподіватися, що старезне та аварійне приміщення Фонду зможе відродитися, ще й у таких масштабах. Побачене надихнуло скептиків. Хоча, у світлі теперішнього становища та браку коштів, будівництво може затягнутися довше, ніж очікували у дирекції Фонду. Тому будь-яка благодійна допомога здатна пришвидшити процес перетворення мрії громади на реальність.
— 22 липня —
Після того, як над фундаментом став височіти обрис нової будівлі, це місце значно змінилося у вигляді. Тепер немає невеличкої одноповерхової хатки… Догори здіймаються потужні стіни нової незвичної будівлі, росте залізний кістяк перекриття над актовим залом… Це дійсно краще один раз побачити, ніж багато разів почути про будівництво.
— 13 листопада —
— 6 липня —
І так, надворі другий місяць літа. Майже два роки тому розпочалося будівництво Центру Соціальної Допомоги. За цей час усе тут змінилося до невзнаваності. Якщо ви пильно стежили за цим блогом, то сьогоднішні світлини вас приємно здивують. Якщо не стежили – шокують. В хорошому сенсі. Якщо коротко, то не за горами вже і переїзд перших співробітників на новенькі робочі місця. На першрому поверсі ведуться роботи з укладання плитки, підбиття стель та створення експозиції нового музею благодійності. На другому – шпаклювання. Зі сходів можна побачити ще необроблені “камені” на традиційній експозиції “Стіна Плачу”, яка є у багатьох Центрах нашого Фонду. Ззовні фасад набуває чітких форм та кольрів.
На жаль, ще багато кроків потребують вирішення, перш ніж Центр буде взмозі прийняти своїх відвідувачів. Наразі “зависло” питання щодо облаштування Простору активного дозвілля, гостро бракує коштів на своєчасне виконання намічених графіків. Існує загроза, що скоро вся робота просто припинеться й ми чекатимемо “кращих часів”. Тому зараз Центрові Соціальної Допомоги за адресою вул. Шевченко, 40/2 вкрай необхідна фінансова допомога. І всі ми переконані, що якщо Господь та добрі люди привели нас сюди, то і надалі ми не залишимося без їхньої милості у цій благородній справі!им
— 18 серпня —
Будівля Центру Соціальної Дпомоги починає набувати рис зовнішньої завершеності. Це, однак, ще далеко не “фінішна пряма”, тому що попереду довгі внутрішньо-оздоблювальні роботи, монтаж комунікацій та обладнання та багато іншого. Але ззовні це вже не “довгобуд”: стіни вбралися в кольоровий сайдинг, скрізь вкладається тротуарна плитка, оформлюються бордюри, квітники й доріжки. Саме зараз починають з’являтися елементи декору, які нададуть цьому місцю незабутнього шарму та краси. Навіть стіни майстерні та складу обзавелися хвилеподібним візерунком, аби прикрасити навіть затінок основної будівлі.
Що ж стосується внутрішніх робіт, то тут все тільки починається. Укладається плитка, монтується гіпсокартон та проводяться штукатурні роботи. Вже готовий ескіз стіни, присвяченої газеті “Шалом Алейхем”, досихають чарівні роботи з теми створення світу в майбутньому Кафе-мідраш.
Зараз Центр потребує особливої допомоги небайдужих меценатів, адже саме від добрих людей залежить, коли будівля запрацює для общини та громадськості.