Члени міньяну читають кадиш
22 вересня 1942 року меленьке містечко Меджибіж стрепенулося від нечуваної жорстокості. Цього дня місцеві поліцаї та загони СС вивели за населеного пункту все єврейське населення. Це були чоловіки, жінки, діти та літні люди, яким вже не судилося повернутися до своїх домівок. А після антиєврейської акції Меджибіж, колись потужний єврейський центр, долучився до переліку «Juden Frei» (Вільний від євреїв).
22 вересня вже 2015 року до могил за Меджибожем приїхав мікроавтобус Хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт» з членами міньяну, який збирається у Центрі Денного Розвитку. Свідомі немолоді люди чітко пильнують за вікопомними датами й, у відповідності до єврейської традиції, влаштовують спільні молитви в пам’ять про загиблих. Меджибізькі поховання мають нестандартну форму. Кришки могил сході не велетенські бетонні кораблі, навіки пришвартовані в урочищах Поділля. Окрім них також є огороджена територія та масивна стела, на якій міститься інформація про це місце. Члени міньяну прочитали кадиш та помолилися за невинно-убієнних побратимів.
Бути в Меджибожі й не завітати до огеля Баал-Шем Това, та ще й у переддень Йом-Кіпур просто не можливо. Тож приїжджі відвідали усипальню цадика, де написали записки та помолилися на могилі. Ще одна молитва відбулася у синагозі Баша – маленькому реконструйованому домі зборів, де за переказами й молився Баал-Шем Тов.
Вже на в’їзді у Хмельницький автобус спинився біля Меморіала пам’яті жертв Голокосту на місті розстрілу проскурівського гетто. Доля цих євреїв також обірвалася у вересні 42-го, тож члени міньяну помолилися і тут.
