Память жерт Холокоста
B Украине Международный день памяти жертв Холокоста впервые отметили на государственном уровне в 2012 году в соответствии с постановлением Верховной Рады Украины от 5 июля 2011 года “О 70-летии трагедии Бабьего Яра”.
Для обеспечения исторической истины о событиях Второй мировой войны, решающей роли стран антигитлеровской коалиции в победе над фашизмом, а также сохранения памяти об ужасах Холокоста с 2005 года в мире проводится серия мероприятий высокого уровня под названием Всемирный форум памяти Холокоста (Международный форум “Жизнь народу моему!”).
Уже пять лет евреи Тернополя и Праведники народов Мира собираются в этот день, потому что именно 27 января 1945 года Советская армия освободила крупнейший нацистский лагерь смерти Освенцим – Биркенау (Польша).
День 27 января выдался холодным и ветреным… По многолетней традиции он начался с траурного митинга у места массовой гибели Тернопольской еврейской общины в с. Петриков.
Узников гетто и людей их спасавших с каждым годом всё меньше приходит к этой каменной площадке с белым как снег обелиском…Годы берут своё, поэтому всё более ценными становятся эти встречи.
Шесть свечей в память о 6 миллионах погибших зажгли мы и у памятной доски на входе в Тернопольское гетто. Когда зазвучал кадиш, нам показалось, что звуки шумящего за спиной автотранспорта исчезли, как будто растворились в словах молитвы.
В этом году Международный день памяти жертв Холокоста по предложению ЮНЕСКО прошел под девизом : “Образование в интересах лучшего будущего: роль исторических памятников и музеев в деле просвещения в отношении Холокоста”.
Через час после митинга в Общинный центр пришли дети – учащиеся 7 класса гимназии «Гармония» при Галицком колледже и наша молодёжь. После экскурсии по музею еврейской истории в хеседе и просмотра документального фильма о довоенном Тернополе они встретились с узницей гетто Гончар Валентиной и дочерью узника Стаханской Еленой. Равнодушных в зале не осталось. Эмоции в один момент захлестнули всех присутствующих. И слёзы взрослых, заново переживающих события юности и чистые детские слёзы сочувствия стали своеобразным многоточием, завершившим этот памятный день.
Вдохновленные этой встречей преподаватели гимназии организовали конкурс рисунков на тему встречи в хеседе и планируют создать фильм, в котором будут звучать рассказы узников проиллюстрированные детскими рисунками.
__________________________________________
Встреча в кинозале (+видео)
4 февраля в кинозале Общинного центра хеседа состоялась встреча с одним из авторов нового фильма о Тернополе «Маленькі історії незвичаного міста» Алексеем Широковым. После просмотра киноленты гости более часа активно дискутировали с автором о поднятых в фильме темах, дополняя тексты упущенными подробностями и личными впечатлениями от старого города. Особенно приятно автору было услышать то, что все поддержали главную мысль фильма о том, что пришло время ощутить себя настоящими «мищанами» – гражданами города не зависимо от национальности, научиться уважать друг друга, стать членами настоящего «Міщанского брацтва» и общими усилиями строить новый Тернополь.
__________________________________________
Лекції з економічної грамотності
Тернопільський Общинний Центр з робочим візитом відвідала Керівник Дніпропетровського регіонального відділу «Проекту Кешер» Елла Сидоренко та провела лекторій для жінок з теми «Економічна грамотність». Навчання такого плану є невід’ємною складовою діяльності організації, на ряду з пропагандою жіночого здоров’я, оскільки забезпечує жінкам більше свободи від негативних факторів сьогодення. Слухачки лишилися задоволені програмою та отримали нову корисну інформацію.
Навчання економічної грамотності в Тернопільському ОЦ ведеться детально та послідовно. Більше року тому координатор «Проекту Кешер» у регіоні Олена Стаханська обрала цю тему пріоритетною для вивчення та популяризації. Відтоді жінки можуть з впевненістю сказати, про покращення свого матеріального становища, оскільки програма вчить їх не лише економити, але й правильно планувати сімейний бюджет. Для мінімізації витрат жінки визначали споживання електроенергії в своїх оселях та вчилися вимикати «збиткові» прибори в потрібний час та багато інших простих, але дієвих способів економії. Кожна жінка має власний зошит, в якому ведуться записи та розрахунки і цифри у них дійсно відображають ефективність пророблених маніпуляцій.
Елла Сидоренко, яка координує саме програми економічного спрямування, привезла з собою дві унікальні лекції. Почерпнути нові знання зібралася двадцять одна слухачка, до того ж троє з них прийшли від німецької громади, з якою Общинний Центр підтримує тісний дружній зв’язок. Перша лекція стосувалася грамотного складання сімейного бюджету, визначення статей видатків та планування.
А от друга тема видалася новою та надзвичайно необхідною – виховання економічної грамотності у дітей в єврейській сім’ї. Діти – наше майбутнє і нам завжди хочеться дати їм більше. Але саме тому часто ми робимо неправильні кроки, які згодом впливають на подальше сприйняття дитиною грошей, яке переходить у доросле життя. Відтак, приміром, даючи дитині гроші щоденно на «кишенькові витрати» ми формуємо у неї неправильне сприйняття фінансів, яке можна порівняти з «манною небесною» – що б не робили, а вони є. Тому за словами Елли Сидоренко, краще давати гроші раз на тиждень у більшому обсязі, аби дитина вчилася планувати свої статки й цінити гроші загалом. І таких прикладів було багато.
Хоча занятті тривали чотири години з одним кава-брейком, жінки витримали цей час «на одному диханні». Корисна у наш час інформація сприймається легко, позаяк у ній є потреба. Оскільки Хмельницький благодійний фонд «Хесед Бешт» ставить за мету покращення становища своїх клієнтів, то така співпраці з «проектом Кешер» є позитивною та затребуваною.
Вдячні слухачки подарували гості з Дніпропетровська витвір свого рукоділля – рейзеле, а співробітники ОЦ забезпечили комфортне перебування у Тернополі та екскурсію єврейською частиною міста. Сподіваємося, що нова інформація стане корисною на практиці й посприяє покращенню добробуту жінок та їхніх сімей.
__________________________________________
Допомога вимушеним переселенцям
Родина Лобачів, переїхала до Тернополя близько двох місяців тому. Нелегка доля привела їх сюди з охопленого безладдям Луганську. «Ми почули від друзів, що тут спокійно, — каже мама Тетяна, — тому зібрали пожитки й утекли з дому». Батько Андрій, з надією на подальше працевлаштування, наразі перебивається підробітками задля забезпечення дружини та шестирічної донечки Харитини. На допомогу родині прийшли менеджери Тернопільського Общинного Центру – представництва Хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт».
Візит до родини Лобачів представників благодійної організації розкрив скрутне положення вимушених переселенців. Тимчасове житло цілком задовільне, однак затісне для родини. До того ж, щомісячна плата за квартиру взимку, коли енергоносії зросли у ціні, загрожує лишити родину без копійки взагалі. «Статус біженця ми отримали одразу та без проблем, — продовжує Тетяна, — але паперова тяганина на цьому не скінчилася». Відтак, відвідувати дитсадочок безкоштовно Харитина не в праві, хоча для цього є всі підстави. Проте світ не без добрих людей і дівчинка вже влаштувалася у дитячий садочок недалеко від дому, але питання оплати поки лишається відкритим.
У Тернополі родина знайшла нових знайомих, а Харитина – нових друзів. До переїжджих усі ставляться з розумінням, на питання «чи не ображають діти?» дівчинка упевнено відповідає «ні!». Родина потребує допомоги у продуктах харчування, тому наш Фонд надав послугу «Магазин» на значну суму коштів. Також Харитині планується допомогти з купівлею одягу, тому що благеньких речей, які вивезли з дому, в зимовий період бракує.
Родина Лобачів живе з надією на покращення свого матеріального стану. До цього активно долучаються й співробітники нашого Фонду, які займаються питаннями пришвидшення документального оформлення біженців у всіх інстанціях. У Луганську Харитина відвідувала дитячі програми місцевого «хеседу», тому бажання відвідувати відповідні програми та творчі майстерні в Тернопільському Общинному Центрі у малечі також присутнє. Таким чином люди в чужому місті, завдяки нашій організації, почуваються впевнено, відчуваючи дружність та допомогу, причетність до єврейської громади.
__________________________________________
Програма “Теплий дім” на гостині в благодійному
салоні художниці Наталії Басараб
Творчість Наталії Басараб широко відома тернополянам. Талант митця дозволяє їй працювати у багатьох техніках, як звичних для широкого загалу, так і рідкісних та навіть унікальних. Визнання здобули оригінальні стерио-картини з пір’я, які навіть виставлялися за кордоном.
Програма “Теплий дім” відвідали салон Наталії Басараб, який вона створила власними силами для благодійних потреб митців. Тут роблять свої перші кроки молоді митці, які тільки здобувають визнання. Клієнтам “Теплого дому” було надзвичайно приємно та цікаво змінити атмосферу звичайної квартири на мистецький салон. Тут вони мали змогу поспілкуватися з художницею, переглянути чисельну експозицію салону. Для всіх людей це був справжній вибух культурного характеру.
Це була лише перша зустріч “Теплого дому” з трьох запланованих. Як клієнти, так і асоційована хазяйка теплого дому Наталія Басараб лишилися вдоволеними такою співпрацею. І це не дивно, адже благодійний салон та благодійний фонд завжди знайдуть спільні інтереси в царині роботи на потреби людям.
__________________________________________
Тернопільські євреї гуртуються в “Общинному центрі”
У власному приміщенні на вул. Шашкевича, 3/27 запрацювало представництво благодійного фонду “Хесед Бешт” у Тернополі.
– Слово “Бешт” означає “Милосердя”, – розповідає інструктор “Общинного центру” Ірина Івшина. – Сама назва тлумачить те, чим ми займаємося. Це — допомога людям.
Тернопільське представництво фонду “Хесед Бешт” діє з 2000 року — увесь цей час в орендованих приміщеннях. Його мета — допомога місцевим євреям, членам їхніх родин, а також праведникам України і світу, говорить пані Івшина.
– Першим нашим завданням було нагодувати людей. Зокрема, на вул. Руській — там, де “Нептун”, діяла благодійна їдальня. Готували кошерну їжу. Були часи, коли в цій їдальні обідали 40 осіб, – продовжує інструктор. – Тепер ми перейшли на інший варіант діяльності — люди, які у потребі, отримали картки і можуть самі купити продукти, що не суперечать кашруту (релігійним нормам харчування — прим. ред.).
Якщо у Тернопільській області фонд обслуговує 700 осіб, то у Хмельницькій — 5000, деталізує волонтер “Общинного центру” Володимир Опалюх. Є 15 патронажних працівників, які доглядають за 60 хворими і немічними в області, розповідає пані Івшина.
– Загалом у фонду є 21 програма, – каже пан Опалюх.
І всі проекти концентруються в “Общинному центрі”. Так, діють клуб “Що? Де? Коли?”, кінозал, бібліотека, музей. У неділю на Шашкевича збираються батьки і діти.
– Проводимо дні різних міст. Оскільки ми в’їхали сюди у лютому, а у вересні тільки запрацювали тут, як у власному приміщенні, то вже встигли провести дні Чорткова, Бережан, Теребовлі, Струсова. На жовтень плануємо день Кременця, – пояснює пані Івшина. – Це коли євреї та члени їхніх родин приїжджають, ми показуємо їм “Общинницй центр”, влаштовуємо культурну програму…
Двічі у місяць до центру привозять для спілкування немічних і тих, хто не може самостійно вийти з дому.
– Але загалом ми працюємо щодня з 9.00 до 18.00, – говорить інструктор. – Деякі програми ж забирають час і до 21.30.
Фонд та “Общинний центр”, за словами Ірини Івшиної та Володимира Опалюха, готові до співпраці з владою міста та області.
– Раніше співпраця з владою була тіснішою. Ми брали участь у Днях національних меншин, привозили танцювальний колектив із Хмельницького, робили лялькову виставу за мотивами єврейських народних казок, виставку вишивки та виробів із бісеру, – пригадує тернополянка. – Ми й надалі готові до спільної роботи.
Володимир Мороз. “Газета 20 хвилин” від 25 вересня 2014 року
__________________________________________
Нова історія Тернопільського представництва
Інколи, розпочати все з «чистого листа» набагато краще, ніж кілька разів переписувати стару історію. Саме так ми хочемо зробити й зараз: ця сторінка сайту Хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт», присвячена Тернопільському представництву, розпочнеться не з подій чотирнадцятилітньої давнини, а з весни 2013. Саме тоді у Тернополі розпочався новий етап історії розвитку представництва і громади – розпочалося створення Общинного Центру.
До цього часу допомога людям велася на орендованих приміщеннях, в умовах, можна сказати, минулого століття. І як би ми не намагалися покращити умови – «чужа оселя завжди лишається чужою», позбавленої «аїдише нешуме». Подібно всьому єврейському народові, який живе у галуті, тернополяни почувалися не у своїй тарілці, навіть оточені любов’ю та теплом патронажних та соціальних працівників представництва.
І от настав той час, коли випала нагода вирішити це питання раз і назавжди. Його чекали довго, але старовинна єврейська мудрість не дарма каже: «Терпіння – золото». Саме навесні 2013 склалася вдала кон’юнктура, завдяки неймовірним зусиллям у пошуках меценатів та небайдужих людей керівництвом Фонду та особисто директором Ігорем Ратушним. Таким чином, фінансова допомога організацій «JDC», «WJR», «2U» та місцевих благодійників громади дозволили розпочати зведення справжнього спільного єврейського дому. Приміщення Общинного Центру, вже власне, а не орендоване, розташувалося у центрі міста, за адресою вул. Шашкевича, 3 прим. 27.
Над створенням сучасного, багатофункціонального та затишного Общинного Центру працювала ціла команда спеціалістів за підтримкою самих працівників ХБФ «Хесед Бешт» та Тернопільського представництва. Із перших днів тут розпочали роботу соціальні програми, аби ні на мить не припинялася допомога клієнтам фонду. Спільними зусиллями вдалося створити як приємну атмосферу, так і вдалу ергономіку всіх без винятку приміщень.
У Общинному Центрі міста Тернопіль розташувалися: музей життя єврейської громади Тернопільської області, центр соціальної допомоги, де працюють усі програми підтримки клієнтів, проводиться оздоровлення лікувальними травами, світла зала, що поєднує конференц-зал, сцену, прес-центр, студію для рукоділля та денного центру, розміщує бібліотечні та виставкові полиці. Потрапивши в ОЦ один раз, відвідувач на довго лишиться під враженням від продуманого планування, цілком орієнтованого на потреби людей.
Це лише початок нової історії, яка починає творитися у Тернополі. Надалі ми будемо публікувати найяскравіші моменти роботи Общинного центру, відкриття якого заплановане на 16 вересня 2014 року.