Сьогодні в історії єврейської громади області ще одна чорна дата. Сімдесят п’ять років тому в котловані недобудованого доту на північ від сахзаводу м. Стара Синява було розстріляно близько п’ятиста місцевих євреїв. Тих, кому вдалося врятуватися, лиха доля застала 23 липня 1942 року в Старокостянтинові. Ще раз, вже влітку 1943, на місці першого розстрілу відбувся другий, у якому загинуло близько восьмидесяти невинних жертв фашизму. Їхня пам’ять лишається у вічності силами нащадків, таких, як хмельничанин Борис Шавович Каплун, з яким цього дня відбулася розмова у Общинному Центрі «Тхія».
З історичної довідки відомо, що станом на 1939 рік у Старій Синяві проживали 1237 євреїв, що становило 21% всього населення. Зараз тут не лишилося жодного представника громади і фашистський терор – головна тому причина. Однак нащадки загиблих не забувають про похованих тут пращурів та опікуються їхньою пам’яттю.
Батько Бориса Шавовича в той час воював на фронті, мати була в евакуації. Це врятувало їх від страшної загибелі, однак решта родичів навіки лишилися у братській могилі. Чоловік розповів, що після трагедії на місці розстрілу з’явився меморіальний знак із металу, на якому були помітні сліди від куль. Зазначена там дата не відповідала дійсності: було написано, що вбивства сталися 18 серпня, аби не було нічого спільного зі значущим для християн святом днем пізніше. Однак при встановленні нового, гранітного пам’ятнику цю історичну неточність було виправлено.
Поява нового монументу також данина нащадків попередникам. Теперішні жителі Росії, Ізраїлю, Сполучених Штатів Америки та різних частин України, пращури яких лежать під Старою Синявою, зібралися разом, зібралися коштами й самостійно опорядкували територію поховання. Старі дерева, які могли в будь-який момент впасти на пам’ячник, були з часом зрізані. А от молода берізка (на фото ліворуч), що нічому не заважала, все ж стала жертвою невідомих вандалів. Зараз за місцем, як і за єврейським цвинтарем, на прохання вихідців доглядає місцевий житель.
П’ятнадцять років тому на місці розстрілу відбувся великий мітинг-реквієм за участі нащадків загиблих, представників влади, громадськості та співробітників ХБФ «Хесед Бешт» та місцевої преси. Сьогодні на цьому місті тихо. Борис Каплун зазначає, що напередодні був там, косив траву та бур’яни до пам’ятної дати. Його приклад та вчинок його однодумців достойний шани та поваги, адже дбати про пам’ять невинно-загиблих предків – священний обов’язок кожного єврея.
У світлинах нижче ви можете побачити розгортку буклету з іменами жертв до 60-ї річниці розстрілу:
Варто зазначити, що деякі прізвища зазначені не правильно. Неточності наведені нижче:
Беселія – Бесель
Біштейна – Бінштейна
Кателуіскава – Котелянського
Кабилунського – Кобилянського
Маршаліна – Маршаліка
Маргуліла – Маргуліса
Рубенштейна – Рубінштейна
Хелугича – Пугача